Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

(еду на стол)

  • 1 подавать еду на стол

    Jargon: shoot, skid

    Универсальный русско-английский словарь > подавать еду на стол

  • 2 подать еду на стол

    1) Jargon: deal

    Универсальный русско-английский словарь > подать еду на стол

  • 3 поставить еду на стол

    Jargon: down

    Универсальный русско-английский словарь > поставить еду на стол

  • 4 ставить на стол еду

    Jargon: chase

    Универсальный русско-английский словарь > ставить на стол еду

  • 5 подавать

    v
    1) gener. ablängen, abreichen (сверху), anrichten (блюдо), aufmachen (как-л.), aufschüsseln (на стол), auftragen (на стол), auftun (на стол), austun, durchgeben (через что-л.), einbegleiten (сведения, докладную записку и т. п.), eingehen (заявление), einlangen, einreichen (bei D) (заявление и т. п., куда-л.), fördern (насосом), geben, präsentieren, servieren (к столу), servieren (мяч в теннисе), servieren (на стол), spenden, zutragen, (еду, вино) vorsetzen, anbringen (прошение, заявление), angeben (настольный теннис, бадминтон), aufgeben (волейбол), aufschlagen, eingeben (заявление), hinterlegen (заявку, напр. на патент), zuführen (что-л. кому-л., чему-л.), auftischen, durchreichen (что-л. через отверстие, напр. блюда из кухни в столовую), (bei D) einreichen (заявление и т. п. куда-л.), entgegenhalten, heraufreichen (наверх), herausgeben (откуда-л. куда-л.), hereingeben, hinaufreichen (наверх), hineinreichen (внутрь), hinhalten, hinreichen, zureichen
    3) navy. ausstecken (конец), trimmen
    4) colloq. hinauflangen (наверх), hineinlangen (что-л. внутрь)
    7) sports. angeben (ìÿ÷), aufgeben (ìÿ÷), aufschlagen (ìÿ÷)
    8) milit. abgeben, einlegen (жалобу), einleiten (жалобу), erteilen (команду)
    9) eng. anliefern, anrollen, antransportieren, auflegen, beaufschlagen, beschicken (шихту), chargieren (шихту в печь), einlassen, einspeisen (воду, газ, электричество), lewern, liefern, speisen, unter Druck pressen, zuleiten
    10) book. reichen
    11) railw. beistellen (вагон под погрузку), bereitstellen (вагоны), einlassen (напр. жидкость, пар)
    12) law. abgeben (документы), einreichen (жалобу), erheben (иск, жалобу), hinterlegen (заявку), vornehmen (заявку на патент)
    13) econ. einlegen (напр. жалобу)
    14) artil. nachführen, transportieren (патрон)
    15) mining. austragen, einhängen, hereinblasen (воздух), vorsetzen (шахтные вагонетки)
    17) radio. legen
    19) IT. vorschieben (напр. бумагу в принтере)
    20) food.ind. einsetzen (блюдо, напиток)
    21) atom. beaufschlagen (пар, газ)
    23) weld. befördern (заготовки), beistellen (на глубину), beschicken (заготовки), zubringen
    24) patents. deponieren (заявление, жалобу и т.п.), einreichen (напр. заявку)
    26) pompous. darreichen, vorlegen
    27) nav. ausliefern
    28) cinema.equip. abwickeln (плёнку, фильм, ленту), verschieben (уголь)

    Универсальный русско-немецкий словарь > подавать

  • 6 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 7 подавать

    1) General subject: bring, dish, drive up, feed, follow (with; после чего-л.), get ready, give, give in (заявление, отчёт и т. п.), hand in (заявление), help out (еду), lodge (жалобу, прошение), move, pass in, prefer, present, put in (жалобу), raise, rax, reach, render, send in (заявление), serve (на стол), serve with, set (пример), spike-pitch, supply (напр., ток), tender, serve at table, send up (еду), give in (заявление, отчёт и т.п.), hold out (надежду), serve with (пищу; кому-л.), hold out (for sb) (пальто)
    2) Naval: place (суда)
    4) American: file
    5) Sports: pitch, play
    6) Engineering: approach (рабочий орган), chute (по жёлобу), deliver, discharge, issue (сигнал)
    7) Construction: handle
    8) Mathematics: feed (to or into), provide
    9) Railway term: deliver (энергию, воду и т. п.), hand
    11) Economy: place, put in (документы)
    12) Accounting: file (заявку), submit (документы)
    13) Automobile industry: convey, deliver (энергию, воду)
    14) Diplomatic term: lodge (жалобу, прошение, протест), tender (заявление и т.п.)
    15) Polygraphy: dispense, infeed, lay in, take off (лист)
    16) Textile: let
    18) Astronautics: expel
    19) Mechanic engineering: pump (насосом)
    20) Patents: lodge (заявку,.жалобу, прошение, возражение, протест)
    21) Business: feed in
    22) Drilling: force
    23) Automation: advance, approach, input
    24) Quality control: place (заказ)
    25) Cables: feeding
    26) Makarov: apprise, approach (напр. рабочий орган), feed (материал на обработку), give (пример), serve at table (в ресторане и т.п.), serve out (на стол), serve up (на стол), dish out, dish up, drive up (подводить для посадки погрузки), follow with (после чего-л.)

    Универсальный русско-английский словарь > подавать

  • 8 йӧр

    I
    угощение, кушанье, еда

    Тутло йӧр вкусная еда;

    йӧрым погаш собрать угощение.

    Ужалет печеньым, тутлым, тӱрлӧ тамле йӧрымат. В. Горохов. Продаёшь ты вкусное печенье, разную вкусную еду.

    Каласен, ава пога ӱстембак тӱрлӧ йӧрым. Й. Осмин. Разговаривая, мать собирает на стол разную еду.

    Идиоматические выражения:

    II
    диал. мясо

    Шолтымо йӧр варёное мясо.

    Пирет, йӧр пушым шижын, тушко мия да вынемыш камвозеш. Тошто ой. Волк, почуяв запах мяса, подходит туда и падает в яму.

    Сӱан толеш, сӱан толеш, пудат пеле йӧр кӱлеш. Муро. Свадьба идёт, свадьба идёт, надо пуда полтора мяса.

    Смотри также:

    шыл

    Марийско-русский словарь > йӧр

  • 9 собирать

    несов.; сов. - собр`ать
    1) збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш) и мног. позбира́ти; ( созывать) склика́ти и скли́кувати, -кую, -куєш, скли́кати (скли́чу, скли́чеш) и мног. посклика́ти; ( сосредоточивать) ску́пчувати, -чую, -чуєш, ску́пчити и мног. поску́пчувати, ску́плювати, -люю, -люєш, ску́пити, -плю, -пиш; (разрозненное, рассыпанное) визби́рувати, -рую, -руєш, ви́збирати и мног. повизби́рувати; (коллекционируя, с научной целью) призби́рувати, призбира́ти и мног. попризби́рувати; ( убирать) забира́ти, забра́ти и мног. позабира́ти, прибира́ти, прибра́ти и мног. поприбира́ти
    2) ( в дорогу) виряджа́ти, ви́рядити, -джу, -диш и мног. повиряджа́ти, збира́ти, зібра́ти
    3) (подавать на стол - еду, посуду) готува́ти, -ту́ю, -ту́єш, наготува́ти и нагото́вити, -влю, -виш, ла́годити, -джу, -диш, нала́годити, несов. ладна́ти

    \собирать бира́ть на стол — накрива́ти [на] стіл

    4) (механизм, машину) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. посклада́ти, збира́ти, зібра́ти и мног. позбира́ти

    Русско-украинский словарь > собирать

  • 10 Питание

    Большой русско-финский разговорник > Питание

  • 11 йӧрвар

    йӧрвар
    Г.: ярвар
    собир. продукты питания, пищевые продукты, еда, пища,угощение

    Тутло йӧрвар вкусная еда.

    Йӧрварым поген шуктымеке, уло еш ӱстел йыр шинче. Н. Лекайн. Как собрали на стол еду, вся семья села за стол.

    Стапан Йыванын ешыже эрак кынелын. Ватыж ден ӱдыржӧ пайремлан йӧрварым ямдылат. Н. Лекайн. Семья Степана Йывана встала рано. Жена и дочь готовят к празднику различное угощение.

    Марийско-русский словарь > йӧрвар

  • 12 ЗНАКОМСТВО

    Русско-юкагирский разговорник > ЗНАКОМСТВО

  • 13 ядник

    Универсальный русско-английский словарь > ядник

  • 14 издержки

    мн.
    dépenses f pl; frais m pl

    изде́ржки на стол, на еду́ — dépenses de bouche

    суде́бные изде́ржки — frais du procès ( или de justice)

    изде́ржки произво́дства — frais de production

    присуди́ть к упла́те изде́ржек — condamner aux frais et aux dépens

    * * *
    n
    1) gener. coöt, débours (которые несет тот, кто предоставляет услуги), (перен. смысл) inconvénients (La chaudière au fuel ne marche pas sans électricité, ce sont les inconvénients du progrès.), envers (Buíuel décrit l'envers de la civilisation et de la société policée.), rançon (La rançon du progrès: obésité et diabète.), dépense, frais, fraîche
    2) mech.eng. dépenses

    Dictionnaire russe-français universel > издержки

  • 15 подавать

    Русско-английский словарь по общей лексике > подавать

  • 16 подать

    I п`одать жен.; истор.
    tax, duty, assessment
    II под`ать (кого-л./что-л.)
    несовер. - подавать; совер. - подать
    1) (кому-л./чему-л.)
    give (to); proffer (to)
    - подать надежду
    - подать повод
    - подать пример
    - подать руку
    - подать сигнал
    drive/bring up, get ready
    4) спорт serve
    5) serve, present, forward, hand in

    подать в суд — (на кого-л.) to bring an action (against)

    подать протест — to register/enter a protest

    подать прошение — to submit an application, to forward a petition

    6) лит.; театр. present, display
    7) тех. feed
    ••

    подать голос (за кого-л./что-л.)to vote (for)

    Русско-английский словарь по общей лексике > подать

  • 17 сервировать

    нсв/св vt
    накрывать to lay, to set

    сервирова́ть стол — to lay/to set the table; подавать еду to serve

    сервирова́ть обе́д — to serve dinner

    Русско-английский учебный словарь > сервировать

  • 18 харчи

    food; grub; board
    Синонимический ряд:
    1. питание (сущ.) кормежка; кормежку; питание; стол
    2. пища (сущ.) еда; еду; жратва; жратву; пища; снедь; съестной

    Русско-английский большой базовый словарь > харчи

  • 19 издержки

    -жек, -жкам πλθ. (ενκ. -а -и θ.) έξοδα, δαπάνες•

    издержки производства τα έξοδα παραγωγής•

    судебные издержки δικαστικά εοδο.• издержки на стол ή на еду έξοδα φαγητού.

    Большой русско-греческий словарь > издержки

  • 20 лить(ся)

    гл.
    Различные виды действия лить, литься в русском языке передаются чаще всего приставками, например: наливать, выливать, подливать, проливать и др. В английском языке разные аспекты этого действия передаются разными словами.
    1. to pour — (глагол pour относится к жидким и сыпучим веществам, которые при пересыпании/насыпании напоминают льющийся поток, аспекты процесса передаются с помощью предлогов/послелоговon, into, out of, over, обозначающих направление процесса): a) лить, наливать, разливать, выливать: She poured some milk into the glass. — Она напила в стакан молока. Не poured himself a glass of whisky. — Он налил себе стакан виски. Pour the mixture into a dish and bake it. — Вылейте смесь в форму и запеките. The city was evacuated as lava poured from the volcano. — Поскольку лава лилась из вулкана, город эвакуировали./Когда лава начала извергаться из вулкана, город эвакуировали. b) сыпать, насыпать, высыпать: Don't pour sail all over your food. — He сыпь так много соли в еду. Dan poured the sand out of the bucket. — Дэн высыпал песок из ведра.
    2. to spill — лить, литься, полить, поливать, поливаться, брызгать, сбрызнуть, побрызгать
    3. to sprinkle(маленькими порциями, тонким слоем): Sprinkle some water on it, but not too much. — Полейте водой, но только не очень много./Побрызгайте водой, но только не очень сильно. I love sprinkling sugar all over my cereal. — Я люблю посыпать кашу сахаром. Before serving the dish sprinkle it with grated cheese and a little olive oil. — Перед подачей посыпьте блюдо тертым сыром и сбрызните оливковым маслом.
    4. to tip — вылить, высыпать, опрокинуть, вытряхнуть ( перевернув емкость вверх дном): Now lift the pan and carefully tip the soup into a bowl. — Теперь снимите кастрюлю и осторожно вылейте суп в супницу. The policeman tipped the contents of her bag onto the table and examined them. — Полицейский вытряхнул содержимое се сумки на стол и внимательно все рассмотрел. She tipped the sand out of hershoe. — Она вытряхнула песок из туфли. Не tipped the juice into my glass. — Он вылил остаток сока мне в стакан.
    5. to empty —лить, литься, выливать, высыпать, опустошать ( емкость), опорожнить: Paul emptied the glass and washed it. — Пол вылил все из стакана и вымыл его./Пол опорожнил/осушил стакан и вымыл его. The boys crept behind him and emptied a bucket of water over his head. — Мальчишки подкрались к нему сзади и вылили на него ведро воды. Empty the box of its contents. — Освободи коробку./Высыпи все из коробки./Выложи все из коробки. When was it last time that those ashtrays were emptied? — Когда эти пепельницы опорожняли/вытряхивали в последний раз? The river empties into the sea. — Река впадает в море./Река несет свои воды к морю.

    Русско-английский объяснительный словарь > лить(ся)

См. также в других словарях:

  • стол — сущ., м., употр. наиб. часто Морфология: (нет) чего? стола, чему? столу, (вижу) что? стол, чем? столом, о чём? о столе; мн. что? столы, (нет) чего? столов, чему? столам, (вижу) что? столы, чем? столами, о чём? о столах 1. Стол это предмет мебели… …   Толковый словарь Дмитриева

  • СТОЛ — Большой стол. 1. Волог. Свадебный обед в брачный день после венчания. СВГ 1, 38. // Яросл. Свадебный обед у невесты накануне свадьбы. ЯОС 2,13. // Прикам. Празднество в доме жениха на второй день свадьбы. МФС, 96. 2. Яросл. Праздничный стол,… …   Большой словарь русских поговорок

  • Холодный стол — закуски —         Холодный стол, то есть блюда, подаваемые в холодном, а не в горячем или разогретом виде, является первой подачей и включает в себя самые разнообразные, самые разнородные кушанья, как по составу продуктов, так и по принципам приготовления …   Большая энциклопедия кулинарного искусства

  • Шведский стол — Блюда, сервированные по принципу «Шведский стол» Шведский стол (буфет)  это способ подачи пищи, при котором множество блюд выставляются рядом, и разбирается по тарелкам самими гостями (например, на фуршете). Во многих странах подобный способ …   Википедия

  • Накрывать/ накрыть стол — 1. Разг. Расставлять посуду, приборы, еду на столе; готовить стол к приёму пищи. 2. Жарг. мед. Шутл. Готовиться к операции. Максимов, 267 …   Большой словарь русских поговорок

  • собирать — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я собираю, ты собираешь, он/она/оно собирает, мы собираем, вы собираете, они собирают, собирай, собирайте, собирал, собирала, собирало, собирали, собирающий, собираемый, собиравший, собирая; св. собрать; сущ …   Толковый словарь Дмитриева

  • Накрыть поляну — приготовить еду, накрыть стол. Столом может быть бак, палетница, торпедо, спальник и т.д …   Словарь дальнобойщиков

  • Годовщина смерти — Стол, использующийся в корейской традиции годовщины смерти чесасанъ (제사상). Годовщина смерти  традиция отмечать г …   Википедия

  • Японская кухня — Японская кухня  национальная кухня японцев. Отличается предпочтением натуральных, минимально обработанных продуктов, широким применением морепродуктов, сезонностью, характерными блюдами, специфическими правилами оформления блюд, сервировкой …   Википедия

  • Кухня Древнего Рима — «Розы Гелиогабала». Картина, иллюстрирующая рассказ «Истории августов» …   Википедия

  • Китайские палочки — Деревянные палочки для еды Палочки для еды пара небольших палочек, традиционный столовый прибор в Восточной Азии. К четырём странам, где преимущественно используют палочки, относятся Китай, Япония, Корея и Вьетнам. В Таиланде, с введением в… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»